Так, акули в Чорному морі є. Постійно тут живе один вид – чорноморський катран, він же колюча акула. Зрідка до чорноморської фауни зараховують і дрібноплямисту котячу акулу. Жодна з них не становить небезпеки для купальників: це невеликі риби, які тримаються далеко від пляжів і не розглядають людину як здобич. Великі океанічні види – біла, тигрова, бича акула – у Чорному морі не живуть і закріпитися тут не можуть.

Далі докладно: хто саме тут водиться, що відомо про напади, чому море закрите для великих хижаків і що на чорноморському пляжі справді здатне нашкодити.

Коротко

• Постійно в Чорному морі живе одна акула – чорноморський катран, до 180 см і 15 кг.
• Ще кілька видів заходять через Босфор епізодично – у списках фауни вони позначені як заходові, а не як мешканці.
• Небезпека катрана лише контактна: отруйна залоза біля основи спинних шипів. Зуби ні до чого.
• Смертельних випадків від акул у Чорному морі не зафіксовано.
• Великі океанічні акули тут жити не можуть: солоність 17–18 ‰ замість океанських 33–37 ‰ і безкиснева зона нижче 150–200 метрів.
• Реальну небезпеку на пляжі становлять морський дракончик, скорпена і скат-хвостокол, а не акули.
• Сам катран під загрозою: глобально вид оцінено як вразливий, у Європі – як зникаючий.

Які акули водяться в Чорному морі

У публікаціях можна зустріти будь-яку цифру від одного виду до чотирьох, і це не розбіжність науковців, а наслідок того, що «водиться» означає різне. Одна річ – вид, який тут живе й розмножується, інша – той, чия особина одного разу запливла через Босфор і була зафіксована. Нижче – види із зазначенням статусу.

Вид	Статус у Чорному морі
Катран, Squalus acanthias (чорноморський підвид S. a. ponticus)	постійний мешканець
Squalus blainville, другий представник роду катранів	зазначений як мешканець у списках чорноморської фауни та в чек-листі морських риб Туреччини; у популярних публікаціях його називають малим катраном
Дрібноплямиста котяча акула, Scyliorhinus canicula	заходовий
Гладенький молот, Sphyrna zygaena	заходовий
Морська лисиця, Alopias vulpinus	заходовий
Морський янгол, Squatina squatina	заходовий
Куницеві акули, рід Mustelus	чорноморський запис позначений у чек-листі знаком питання

Постійний мешканець тут один. Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу називає чорноморського катрана єдиною акулою, яка постійно живе в Чорному морі, і зазначає, що зустріти його можна практично по всьому узбережжю.

З другим видом складніше. Squalus blainville числиться по Чорному морю в чек-листі морських риб Туреччини з посиланнями на праці починаючи з 1940-х років, а у зведених списках чорноморської іхтіофауни позначений як мешканець біля берегів Болгарії, Грузії та Туреччини. Види роду катранів зовні схожі й у старих визначеннях плуталися між собою, тому цифру «два постійні види» варто вважати можливою, але не безсумнівною.

Решта – заходові. Котяча акула, гладенький молот, морська лисиця та морський янгол у списках чорноморської фауни позначені саме так: поодинокі заходи через Босфор, без утворення сталих популяцій. Звідси й беруться заголовки про «небезпечну акулу в Чорному морі»: гладенький молот справді належить до видів, здатних нашкодити людині, але його присутність тут – рідкісна подія, а не постійне сусідство.

Куницеві акули, яких іноді включають до списку з чотирьох видів, у чек-листі морських риб Туреччини йдуть по Чорному морю зі знаком питання. Тобто запис є, але підтвердженим його не вважають навіть укладачі списку.

Катран – єдиний постійний мешканець

Катран виглядає як зменшена копія «справжньої» акули: обтічне тіло, загострене рило, два спинні плавці й повна відсутність анального. Забарвлення сірувато-коричневе, спина темніша, з боків поодинокі білі цятки, черево біле.

Звичайна довжина – близько метра, окремі самки сягають 180 сантиметрів, самці помітно дрібніші. Маса – до 15 кілограмів, тобто навіть найбільша особина легша за дорослу людину.

Але це верхня межа з довідників, а не те, що бачить людина. У дослідженні прилову біля турецького узбережжя Чорного моря за п’ять промислових сезонів з 2016 до 2023 року виміряли 576 особин: середня загальна довжина склала близько 49 сантиметрів. Тобто типовий катран, який потрапляє в сітки та на снасть, – це півметра. Розрив між цими цифрами і є станом популяції, про який нижче.

Народні назви. Через форму голови, що нагадує собачу морду, катрана називають морською собакою. Друге прізвисько – колюча акула – він дістав за великі шипи біля спинних плавців.

Чому тримається в товщі води. У катрана немає плавального міхура. Утримуватися допомагає величезна печінка, яка становить до чверті маси тіла. Саме вона містить жир із вітамінами A і D, через який катрана десятиліттями й добували.

Чим живиться. Дрібною зграйною рибою та ракоподібними. Будова зубів і розмір пащі розраховані на здобич такого масштабу.

На якій глибині живе. В океані звичайний катран опускається на сотні метрів, але чорноморські особини, за даними Чорноморського рибоохоронного патруля, не заходять глибше ніж на 120 метрів – нижче починається мертва безкиснева зона. Фактично катран замкнений у вузькому шарі води і більшу частину часу проводить далеко від берега, тому звичайний відпочивальник його не бачить. Найчастіше він потрапляє рибалкам у сітки та дайверам на глибині.

Як розмножується. Катран яйцеживородний: самка виношує ікру всередині тіла й народжує вже сформованих мальків завдовжки 22–27 сантиметрів, зазвичай понад п’ятнадцятеро за раз. Статевої зрілості потомство досягає через 13–17 років. Ця деталь пояснює стан популяції – до неї повернемося нижче.

Чи небезпечний катран для людини

Єдиний реальний механізм травми – не зуби, а шипи. Біля основи спинних шипів розташована отруйна залоза, і укол спричиняє болюче поранення, яке треба обробити й показати лікареві. Дістати його можна, якщо взяти рибу до рук або наступити на неї, тобто за контакту, який людина ініціює сама.

Чому страждають саме рибалки. Катран тримається зграями й полює на ту саму дрібну рибу, яку ловить людина. У промисловій літературі він описаний як прилов для всіх типів знарядь, що застосовуються в Чорному морі: тралів, кошелькових неводів, зябрових і рамних сіток. На ярусному лові катрани беруть гачки в міру занурення снасті, а оскільки йдуть зграєю, на одну лінію їх може потрапити кілька сотень. Звідси й порвані сітки: заплутана зграя рве снасть.

Із цього складається й найчастіший сценарій зустрічі. Акула приходить не до людини, а до її улову – до риби, що тріпається на гачку чи в сітці, – і опиняється в човні сама. Далі її беруть до рук, і стається укол. Жоден етап цього ланцюжка не є нападом.

Іхтіолог Інституту морської біології НАН України Сергій Хуторний зазначає, що біля одеських пляжів побільшало небезпечних отруйних риб, і катран згаданий у цьому переліку поряд із морським дракончиком, зіркоглядом, скорпеною та скатом-хвостоколом. Ідеться саме про отруйність при контакті, а не про агресію.

Що каже статистика нападів

Тут потрібно розрізняти дві бази даних, які в публікаціях постійно плутають.

International Shark Attack File веде Флоридський музей природничої історії разом з Американським товариством еласмобранхій. Вона існує з 1958 року, містить відомості більш ніж про 6800 випадків і позиціонується як єдина глобальна науково верифікована база. Доступ до неї відкритий лише дослідникам – там медичні висновки та матеріали розтинів.

Global Shark Attack File – інша база. З 1992 року її веде Shark Research Institute, з 2010 року нею керує Ральф Кольєр. Вона відкрита, і випадки в ній позначені окремо: спровоковані, неспровоковані та сумнівні.

Цифра «п’ять випадків у Чорному морі за сто років», що ходить публікаціями, походить із другої бази. Видання, які наводять її з посиланням на «міжнародну статистику», за джерело дають відкритий набір даних Global Shark Attack File, а не ISAF.

Розбіжність пояснюється методикою. ISAF враховує лише неспровоковані укуси – ситуації, де людина не ініціювала контакт з акулою. Епізоди, у яких контакт почала людина, зокрема підводне полювання та вилучення акули із сіток чи з гачка, до цієї категорії не входять принципово. А травми від катрана за визначенням спровоковані: риба лежить у сітці або на піску, людина бере її до рук. GSAF такі випадки фіксує й позначає окремо, ISAF відносить до іншої категорії.

Достеменно відомо одне: смертельних випадків від акул у Чорному морі не зафіксовано.

Історії про «напад зграї катранів на плавця», що кочують сайтами без дат, імен і першоджерел, варто вважати міськими легендами, доки не з’являться перевірювані подробиці.

Чому в Чорне море не запливають білі та тигрові акули

Це найчастіше запитання після «чи є акули взагалі», і відповідь на нього не про везіння, а про хімію води.

Солоність. Поверхневий шар Чорного моря містить у середньому 17–18 проміле солей – приблизно половину океанського показника в 33–37 проміле. Причина в потужному річковому стоці: Дунай, Дніпро, Дністер і Дон приносять прісної води більше, ніж випаровується з поверхні. Для океанічних акул, чия фізіологія розрахована на повноцінну морську воду, таке середовище непридатне для постійного життя.

Безкисневий шар. Через стійке розшарування за густиною глибинні води не перемішуються з поверхневими. Межа кисню й сірководню проходить на глибині приблизно 150–200 метрів, і все, що нижче, позбавлене кисню й заселене лише анаеробними бактеріями. На цю мертву зону припадає близько 90 % об’єму моря. Великим хижакам, які використовують глибину для полювання й переміщень, тут просто ніде існувати.

Босфор як вузьке горло. Теоретично одинична особина може зайти через протоку разом із солонішими середземноморськими водами. Але знайти кормову базу, закріпитися й розмножуватися в таких умовах неможливо, тому сталої популяції великих акул тут не було й немає.

Саме тому Чорне море – одне з найбезпечніших для купання: не завдяки заходам захисту, а завдяки власній гідрології.

Чому акулу іноді бачать біля самого берега

Раз на рік-два соцмережами розходиться відео з акулою біля пляжу, а слідом іде хвиля пошукових запитів. Розберемо, що за цим стоїть.

Реальні випадки є, і це катран. У листопаді 2021 року катрана викинуло на берег на одеському пляжі Лузанівка. У грудні 2023 року невелику акулу зняли на відео біля берега в Одесі, у районі десятої станції. Обидва рази – той самий вид, який живе тут постійно.

Сезон пояснює майже все. Катран підходить до берега, коли вода навесні прогрівається, а восени охолоджується; удень тримається біля дна, вночі піднімається до поверхні. Обидва одеські випадки припали на холодну пору року – це не аномалія, а звичайний сезонний хід. Улітку, у розпал пляжного сезону, зустріти його біля берега якраз найменш імовірно.

А от сенсації зазвичай виявляються чужими світлинами. Показовий випадок: знімок «викинутої на берег білої акули», що розійшовся соцмережами, під час перевірки виявився кадром американського телеканала – акулу винесло на пляж у Північній Кароліні задовго до того. Перш ніж лякатися чергового фото, варто пошукати його зворотним пошуком за зображенням.

Практичний висновок: побачена біля берега акула майже напевно катран, і це нормально. Чіпати її й тим паче намагатися витягти з води не потрібно – заради неї самої та ваших рук.

Що на чорноморському пляжі справді небезпечно

Значно частіше за акул відпочивальникам дістається від інших мешканців мілководдя. Чорноморський рибоохоронний патруль зараховує до найнебезпечніших таких:

• Морський дракончик (Trachinus draco) – донна риба, що заривається в ґрунт. Отруйні залози розташовані на першому спинному плавці й біля шипа на зябровій кришці. Укол потребує звернення до лікаря: наслідки бувають тяжкими.
• Скорпена, або морський йорж (Scorpaena porcus) – маскується серед каміння, отруйні залози містяться на плавцях. Звичайна довжина близько 15 сантиметрів, максимальна – майже 40.
• Скат-хвостокол, він же морський кіт (Dasyatis pastinaca) – довжина близько метра разом із хвостом, озброєний хвостовою колючкою, яку використовує винятково для захисту.

Жодна з цих риб не полює на людину: усі травми стаються за випадкового контакту. Практичний висновок простий – капці для купання і звичка не хапати руками незнайомих морських тварин захищають краще, ніж страх перед акулами.

Катран під загрозою

Поки відпочивальники остерігаються катрана, сам вид перебуває в куди вразливішому становищі.

Промисел. За даними ФАО, у 1967–1992 роках у Чорному морі велася спеціалізована добича катрана. Пік припав на 1979 рік – понад 12 тисяч тонн за рік; основний обсяг припадав на Туреччину, близько 70 % загального вилову.

Стан запасу. В огляді Міжнародного союзу охорони природи зазначено, що чорноморські й середземноморські запаси виду не управляються, а оцінка чорноморського запасу за 1981–1992 роки показала скорочення більш ніж на 60 %.

Природоохоронний статус. Глобально вид оцінено як вразливий (МСОП, 2020). У Європі його статус суворіший – зникаючий. По окремих чорноморських країнах оцінки різняться: у праці 2012 року для Грузії наведено статус такого, що викликає найменше занепокоєння, для Румунії – близького до вразливого, для Туреччини – зникаючого. Розкид пояснюється тим, що промислове навантаження вздовж узбережжя розподілене нерівномірно.

Що показує розмір улову. За інтенсивного промислу першими з популяції вибиваються великі особини, і середній розмір падає. Середні 49 сантиметрів у сучасного прилову поряд із довідковими 180 у самок говорять про стан виду наочніше за будь-які відсотки.

Чому відновлення йде так повільно. Тут і працює біологія з розділу вище: потомство дозріває 13–17 років, час зміни покоління становить 25–40 років, а природний приріст популяції – усього 2–7 % на рік. Навіть за повного припинення промислу чисельність поверталася б десятиліттями. Додаткового удару завдає прилов: акули потрапляють у сітки, виставлені на іншу рибу.

Держекоінспекція прямо зараховує чорноморського катрана до видів під загрозою. Тож питання «чи небезпечні акули Чорного моря» варто переформулювати: значно цікавіше, чи залишаться вони тут узагалі.

Чи можна ловити катрана в Україні

Катран залишається промисловим видом, і його добування регулюється Правилами промислового рибальства в басейні Чорного моря: ловити дозволено сітками з мінімально допустимим розміром вічка 100 мм. Але через загрозу популяції Режимом рибальства в Чорному морі запроваджено обмеження на застосування сіток і гачків саме під час промислу катрана.

Режими рибальства переглядають, тому перед виходом на воду чинні обмеження та строки нерестових заборон варто звіряти на сайті Держрибагентства, а не покладатися на торішні поради.

Для аматорського лову висновок практичний: якщо катран потрапив на гачок випадково, найкраще відпустити його. Виживаність у випущених особин висока, а популяція в тяжкому стані.

Що робити, якщо ви зустріли катрана

• Не переслідувати й не намагатися торкнутися: майже всі відомі травми отримані під час спроби взяти рибу до рук.
• Дати їй піти, не заганяти до скель чи підводних конструкцій.
• Якщо катран заплутався в сітці або його викинуло на мілководдя після шторму, брати його слід за тіло в рукавицях, уникаючи ділянки спинних плавців.
• За уколу шипом промити рану й звернутися по медичну допомогу.

Часті питання

Чи є акули в Чорному морі?

Так. Постійно тут живе катран, зрідка згадується котяча акула.

Які акули водяться в Чорному морі?

Чорноморський катран (Squalus acanthias ponticus) і, за частиною даних, дрібноплямиста котяча акула (Scyliorhinus canicula).

Чи небезпечні акули Чорного моря для людини?

Ні. Єдиний ризик – укол отруйним шипом катрана при прямому контакті.

Чи були напади акул у Чорному морі?

Підтверджених нападів на купальників немає, смертельних випадків не зафіксовано.

Скільки видів акул у Чорному морі?

Постійним мешканцем упевнено називають один – катран. Ще кілька видів у списках фауни позначені як заходові через Босфор.

Хто в Чорному морі небезпечний для людини?

Не акули, а морський дракончик, скорпена та скат-хвостокол – усі три отруйні при контакті.

Де в Чорному морі водяться акули?

Катран трапляється вздовж усього узбережжя, але тримається далеко від пляжів і не глибше ніж 120 метрів.

Чи може біла акула запливти в Чорне море?

Жити тут вона не може: заважають низька солоність і безкисневий шар нижче 150–200 метрів.

Наскільки великий катран?

Зазвичай близько метра, окремі самки до 180 сантиметрів за маси до 15 кілограмів.

На якій глибині водиться катран?

У Чорному морі – не глибше ніж 120 метрів.

Якого розміру катран трапляється найчастіше?

Близько півметра. Середня довжина 576 особин прилову в Чорному морі за 2016–2023 роки – приблизно 49 сантиметрів.

Чи можна їсти катрана?

М’ясо їстівне, з нього роблять баликову продукцію, і вид залишається промисловим. Але його добування обмежене, а стан популяції тяжкий.

Джерела

• Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу – катран як єдина акула, що постійно живе в Чорному морі, отруйна залоза біля шипів, стан виду.
• Чорноморський рибоохоронний патруль Держрибагентства – гранична глибина 120 метрів, промислове значення, обмеження вилову.
• Чорноморський рибоохоронний патруль – найнебезпечніші мешканці моря.
• International Shark Attack File – методика обліку неспровокованих укусів.
• Global Shark Attack File, Shark Research Institute – друга база, з якої походить цифра про п’ять випадків.
• Checklist of the Marine Fishes of Turkey – записи щодо Squalus blainville та роду Mustelus для Чорного моря.
• Зведений список риб Чорного моря – статуси видів: мешканець чи заходовий.
• РБК-Україна – випадок в Одесі, грудень 2023, і сезонність підходів катрана до берега.
• Marine Science and Technology Bulletin – виміри 576 особин прилову в південній частині Чорного моря за 2016–2023 роки та регіональні природоохоронні статуси.
• Marine Policy – поведінка катрана на снастях: зграйність, захоплення гачків, пошкодження знарядь лову.
• IUCN Red List, Squalus acanthias – природоохоронний статус, скорочення запасу, темпи відновлення.
• FAO, Stock assessment of commercial fish species in the Black Sea – статистика вилову 1967–1992 років.
• Black Sea SCENE – сірководнева зона й об’єм придатного для життя шару.
• J. W. Murray, Oxic, Suboxic and Anoxic Conditions in the Black Sea – солоність і стратифікація.